Купівля житла у В’єтнамі іноземцями: що визначає закон

Ця стаття узагальнює норми Закону про житло 2023 року щодо володіння житлом іноземними фізичними особами у В’єтнамі, статті 17–21 (текст на Урядовому порталі). Уряд визначає деталі окремими постановами. Стаття описує лише закон, без прив’язки до конкретного проєкту.

Хто може володіти житлом

Іноземні фізичні особи, яким дозволено в’їзд у В’єтнам, можуть володіти житлом, крім осіб, що користуються дипломатичними чи консульськими привілеями та імунітетами (стаття 17, пункт 1; стаття 18, пункт 3). Закон також дозволяє деяким іноземним організаціям володіти житлом; ця стаття стосується фізичних осіб.

Іноземець, який одружений із громадянином В’єтнаму і проживає у В’єтнамі, може володіти житлом із тими самими правами, що й громадянин В’єтнаму (стаття 20, пункт 2, підпункт в).

Яке житло можна купити і як

Іноземні фізичні особи можуть володіти як квартирами, так і окремими житловими будинками, але лише комерційним житлом у проєктах житлового будівництва, і лише в проєктах поза зонами, де потрібно забезпечувати оборону й безпеку (стаття 17, пункт 2). Є три способи:

• купити або орендувати з викупом у забудовника проєкту;
• отримати в дарунок або у спадок комерційне житло в такому самому проєкті;
• купити або орендувати з викупом у іноземця, який уже володіє житлом у перший чи другий спосіб.

Якщо дарунок або спадщина стосується житла поза цими випадками або перевищує кількісне обмеження, іноземець отримує лише грошову вартість житла, без права стати власником (стаття 20, пункт 2, підпункт б).

Кількісне обмеження

Іноземні організації й фізичні особи можуть володіти не більш як 30 % квартир в одному багатоквартирному будинку. Для окремих житлових будинків, як-от вілли чи таунхауси, обмеження становить 250 будинків на території з населенням, зіставним із населенням одного району міста (стаття 19, пункт 1). Коли на такій території кілька багатоквартирних будинків або йдеться про окремі будинки на одній вулиці, обмеження застосовують до всієї території (стаття 19, пункт 2).

Покупець не може самостійно перевірити цю частку. Запитайте забудовника або місцевий орган з управління житлом, чи залишається конкретне житло в межах квоти для іноземців.

На який строк

Іноземна фізична особа володіє житлом за умовами договору, але не довше 50 років від дати видачі свідоцтва. За потреби строк продовжують один раз, ще не більш як на 50 років. Строк зазначають у свідоцтві (стаття 20, пункт 2, підпункт в).

До закінчення строку власник може продати або подарувати житло особі, якій дозволено володіти житлом у В’єтнамі. Якщо строк мине без продажу чи дарування, житло переходить у державну власність (стаття 20, пункт 2, підпункт д).

Оренда, податки та збори

Іноземна фізична особа може здавати житло в оренду для цілей, не заборонених законом. Перед здаванням в оренду власник має письмово повідомити місцевий орган з управління житлом за місцем розташування житла та сплатити податок із доходу від оренди (стаття 21, пункт 2, підпункт а).

Під час купівлі іноземець сплачує реєстраційний збір так само, як і покупець-резидент 1. Під час перепродажу продавець-нерезидент так само сплачує податок на доходи фізичних осіб у розмірі 2 % суми продажу 2. Калькулятор вартості покупки рахує ці платежі однаково для всіх покупців.

Закон може змінитися

Проєкт змін до Закону про житло пропонує звузити права іноземців на володіння окремими житловими будинками. На дату перевірки, зазначену на початку сторінки, це лише пропозиція, ще не закон. Перед внесенням завдатку перевірте чинний текст закону або зверніться до юриста чи нотаріуса.